Мій попередній допис був про динозаврів нойз-року Hammerhead. Але не встиг я заслухати до дірок їх новий міні-альбом, як дізнався про Chartreuse Bull від колективу Vaz - найхітовіший альбом року за моєю версією. Який зв'язок між цими двома подіями? Абсолютно прямий - у Vaz грає 2/3 складу "молотоголових" - ударник і гітарист/вокаліст.
На моє здивування, це далеко не перший альбом у гурту - чуваки фактично й не переставали грати у своєму стилі з 90-их, і все, що змінилося - це склад. А що мене ще більше здивувало - це те, що можна за стільки часу не розгубити свого запалу і своєї пришибленості. З перших же нот титульна пісня дає зрозуміти, що розслабитися і відпочити тобі не вдасться до самого кінця альбому. Натомість у кожній ноті звучить люта і брудна пост-хардкорна американщина. Звук розбиває тебе, аби скласти заново і наповнити енергією та шаленством.
Загалом альбом є достатньо однорідним, як у плані звучання, так і за високим рівнем композицій, але я можу виділити один стовідсотковий хіт, який можна слухати навіть у ліжку з дівчиною - це пісня The 2nd. Дуже проста за структурою: потужний монотонний вступ + нью-вейвові наспіви + розвиток цієї ж теми, як закінчення. Але соковитість усіх рифів змушує мене слухати по колу цю пісню знову і знову - зізнаюся, що таке в мене трапляється нечасто.
На закінчення ще поділюся відео з живим виконанням групи Vaz. Це те, що варто бачити і чути. І це любов з першого прослуховування.
Немає коментарів:
Дописати коментар