Brigitte sans Bardot / Топограф! Землемер split

Закінчення моєї сесії, і наближення Нового року нагнали на мене ліричний настрій, який і вилився в цей допис. Трохи зраджу своєму хронологічному написанню відгуків, і зверну увагу на диск, виданий двома чудовими бородатими російськими лейблами - chucky the rat і trvs. На ньому можна почути по одній десятихвилинній пісні (хах, я брешу - насправді вони ще довші!) від команд, які грають різні форми емоційного пост-хардкору.
Першими йдуть Brigitte sans Bardot - гурт із Саратова, скрімо зі впливами французької школи. Їх пісня називається Le temps, українською - Час. Повільна композиція, текст начитується під красиві перебори на чистій гітарі, що далі переходить у розпачливі і напружені рифи з криками (в мене під них усередині щось перевертається - дійсно хороший вокал). Далі музика стає спокійнішою, але текст уже читається милим дівчачим голосом, і знову перехід на напружено-крикливу частину, а в коді все затихає, додаються клавіші, і вокал переходить на шепіт. Вся пісня є по суті повторенням і розвитком однієї й тієї ж теми на 4х акордах, але звучить зовсім не одноманітно. Текст - це роздуми над плинністю людського життя, досить сумні роздуми, що пасує до настрою пісні. Мені соромно, що я чув у них тільки цю пісню - саме зараз я поставив на закачку все інше, і чекаю від них чогось не менш цікавого.
Інший гурт, Топограф!Землемер - це інструментальний пост-рок із Кірова. А їх композиція називається we will not go to the concert of isis but we do go to the concert of tpopgraph!zemlemer, із поясненням:

"чем отличается концерт isis от концерта топограф!землемер? тем, что на концерте isis играет isis, а на концерте топограф!землемер играем мы. если бы мы не попали на концерт isis, никто бы и не заметил, а если бы мы не попали на концерт топограф!землемер, заметил бы ты."

Як на мене - досить мило. А якщо казати про саму музику - вона доповнює попередню пісню на диску. Меланхолія, одинокість - настрої холодної осені. Мене дуже чіпляє. А в самому кінці вставлені дуже класні награвання на акордеоні з дзвіночками. На задньому плані - приглушені веселі голоси, напевно самих учасників гурту. У мене складається стійке враження, що це відбувається в якомусь французькому барі, хоч я і зазвичай скептично ставлюся до подібних асоціацій. І з перших прослуховувань мені навіть чулося, що голоси співають щось французькою (уі! труляля!), хоча після вслуховування стало ясно, що це слова з Пісні трьох мушкетерів з радянського мюзиклу. Слухаючи цю кінцівку, ніби сам переносишся з мокрої і холодної вулиці до теплого й душевного закладу, де сидиш із добрими друзями.
Я вже багато написав про музику, і хочу трошки зупинитися на оформленні. Диски - 3-дюймові цд-рки, з аерографічно нанесеною зіркою. Конверти зроблені з дуже цупкого паперу (виглядають гарно, але досить незручно виймати-вставляти диска зі вкладкою) і шматочка тканини, який виглядає крізь отвір, вирізаний у вигляді такої ж зірки. Люди, які клеїли, стверджують, що кожен шматочок унікальний за своїм малюнком. Мало не забув - усього є 328 копій, моя - під 106 номером що вказує на тульське походження (московська половина тиражу має непарні номери). Вкладку з текстами і подяками малювала Маша Чёрная - талановита художниця, поетеса, і просто гарна дівчина. Машо, якщо ти читаєш ці слова - привіт тобі!

Скачати з mediafire

Lost Generation, Last Revolution - Demo 2009

Цей демо-запис петербурзького гурту Lost Generation, Last Revolution - єдине, що вони залишили по собі. Створилися наприкінці 2008го, і менш, як за рік розійшлися. В музичному плані гурт мені подобається - надривно, мелодійно, трохи хаотично. За їх словами, хотіли грати емовайленс. Не сказав би, шо зовсім аж вийшло, але скрімо - непогане. Як для першої демки - навіть дуже хороший рівень. Тексти, щоправда - досить наївні, не надто дорослі. Але мені було б цікаво послухати, що грав би гурт, якби проіснував хоч трохи довше. Проте, з іншого боку, один з учасників стверджує, що нічого вартого колектив узагалі не зміг би створити. Напевно, йому краще видно.
Щодо оформлення - диск вийшов у двох різних варіантах. На великих компактах - у файлі для дисків і з вкладкою з текстами, та на міні-компактах - в конвертику, вирізаному і склеєному зі старих радянських журналів. У мене, очевидячки, журнал дістався пов'язаний із моделюванням - можна бачити фотографії зі станцій юного техніка.

Скачати з mediafire

Мечтец - Хвостом и крылом

Ше одна порція безумства і чорнухи від Мечтеца. Те саме вбивче звучання гітари, ті ж швидкості, той же настрій. Звуковий і моральний терор з терен Білорусі. Звісно, все це приправлене іронічним (може трохи цинічним) сприйняттям світу.
Диск - цд-р із симпатичним кольоровим друком на традиційну тему відносин між живими істотами. Коробка - пластикова міні-двд. Для всіх бажаючих спілкуватися ззаду розміщені адреси, включно з поштовою.

п. с. якийсь короткий вийшов допис. Може тому, що писав зранку, а може тому, шо я не знаю, як по-іншому розповісти про цей гурт. Мечтец - він і є Мечтец. Ти його або сприймаєш цілісно. або не сприймаєш узагалі.

скачати з mediafire

Marejada - Balaenoptera Musculus EP

Я вирішив, шо малувато тут оглядів на емо-записи, хоча їх у мене більшість (14 проти 13 не-емо), і трохи написати про чудовий колєктив із Києва - Marejada і про їх перший запис. Це 4 потужних високошвидкісних бойовики в дусі європейського (а конкретно - німецького) емовайленсу. Учасники гурту кажуть, шо орієнтувалися на Tristan Tzara. Але як на мене, в хлопців вийшло цілком оригінальне звучання, яке за якістю може конкурувати (хоча, яка може бути конкуренція в панку?) з найкращими гуртами світу. Не кажучи вже про Україну. І як би мені не подобалися їх пісні часів Scream Into Nowhere - те, що представлене на цьому диску на голову вище за все попереднє.
А тепер пройдуся по конкретних плюсах - по-перше хочеться відзначити високу професіність у написанні і виконанні пісень. Є купа дуже вдалих моментів, які буквально залипають в голову. По-друге - чудове зведення матеріалу (єдиний огріх, як на мене - постійне клацання бас-бочки). І по-третє - енергійність подачі, яку не змогли придушити ні чиста гра на інструментах, ні якісне звучання. Цьому треба повчитися багатьом гуртам, які навмисне роблять жахливі записи, аби приховати власне невміння грати.
Оформленням і записом на болванки займалися Something Borrowed Something New (Житомир/Севастополь). Це вийшло в них просто і зі смаком - білий цд-р із бризками лазурової фарби (від струменевого принтера?) у конверті, згорненому руками з цупкого білого А4, на який поляпано тією ж фарбою. В перекладі, "Marejada" = "сильні хвилі на морі", тому обкладинка однозначно виграшна. Особливо, якщо врахувати, що однакових бризків не буває. Всередині також є 2 невеличкі вкладочки - з текстами (соціальна тематика переважно) і картинка з синім китом (він же Balaenoptera Musculus).
P.S. тих, хто не слухав/слухав, але тільки записи, які гуляли по інтернету, чекає невеликий сююрприз;)

скачати з mediafire

what are you waiting for? - s/t

Формуючи черговий раз список дисків для замовлення, я натрапив на річ, яка була позначена, як "треш із жіночим вокалом". Апетитно, подумав я, і віддав за це своїх 12 гривень. Коли прийшла посилка я був трохи збентежений тим, шо я побачив: дешева цд-р болванка з наклеєним на клей ПВА криво вирізаним жахливо надрукованим логотипом гурту, яка вкладена в пакетик, зроблений зі шматка файлу і склеєного шматочком скотчу. Добре, хоч вкладка є з текстами, подумав я. Але і там після текстів у самому кінці мене очікували подяки, написані шрифтом Comic Sans. Ну, думаю, тепер немає, чого втрачати - послухаю, шо саме я придбав. І з перших же акордів я буквально прозрів: команда грала крутий, швидкий і мелодійний притрешований хардкор. І з класним жіночим вокалом. Усі мої побоювання почути унітазний звук і невмілу гру розвіялися. Натомість були незаїжджені ходи і доволі-таки професійне володіння інструментами. Плюс море драйву. Також приємно здивували розумні, правильні і не занадто примітивізовані, як це часто буває в трешкорі, тексти.
Уже потім я дізнався, що це колишній гурт за участю Андрія Отшивалова, і що він підготував перевидання цього альбому вже на хороших носіях і з хорошими обкладинками. От, що сам Андрій розповів про групу:

12.02.2010 13:00:19 otshivaloff andrey: когда точно образовались = не помню 8)) саша хомяк = играл в нот фор ми / мечты сбываются и еще где-то = сейчас играет в риаренджед и аргумент 5-45. витя параллельно играл некоторое время в сальпетриере. олеся сейчас поет в эс ви лайк. ну вот. распались потому что витя забросил музыку вообще = а без него не было смысла продолжать

Ще додам, що матеріал був записаний 22 вересня 2007 року, а на початку 2008го гурт припинив діяльність. І мені досить прикольно було усвідомити, що дискі якого я собі придбав, їздив із одного дистро до іншого впродовж майже 2х років, доки дійшов до мене.

скачати з mediafire

Прологъ Мечтец ВИРЬ - split

Якшо чесно - купував заради тільки одного Мечтеца. Після прослухування альбому "Все будет хорошо" дуже сильно полюбив їх. Вразила небачена до того немелодійність гітар, яка з жіночим вокалом і цікавими текстами вкупі давала незвичайний компот. І як тільки в новинках житомирського дистро я побачив 2 речі від цих скажених білорусів - одразу замовив собі обидва. На жодному з них я вже не знайшов жіночого вокалу, шо мене трохи засмутило, але загалом я був радий новому матеріалу.
Диск виявився навіть не цд-р, а справжнім пресованим компактом (першим у моїй панк- колекції), хоча сама музика початково записана в поганій якості, і всіх переваг для меломана не дала. На обкладинці (лист із поліграфським друком, згорнутий конвертом) - малюнок від Ґріна, лідера гурту Мечтец. Абсолютна чорнуха, що досить личить до всіх трьох гуртів. Усередині листка - контакти, тексти і шматки чороно-білих фотографій понурих бетонних коридорів. Оскільки тематика - нойз/блек/дрон/сладж - оформлення просто чудове.
А тепер щодо гуртів. Прологъ чомусь сподобався менше всього. Жахливо спущені струни, які не строять між собою і одноманітність у піснях - от, шо можу сказати. Можливо для особливих любителів стилю буде нормально, але я не в захваті від цих 2х пісень, які представлені.
Натомість Мечтец, хоч і змінив звучання, залишився з тою самою енергією, яку мав. В них завжди є щось насправді безумне. Трохи приблекований швидкий нойзкор. І найцінніше в цих піснях - тексти. Вони дійсно рзумні і мають чудову художність. Коротенькі верлібри на злобу дня, але так влучно, що цим варто захоплюватися. І це варто чути цілісно.
ВИРЬ займають 12 із половиною хвилин часу на диску. Це одна довжелезна ембіентно-дронова композиція. Від грузного одноманітного вступу через 2 куплети з гіпнотичним криком та апокаліптичним текстом сповненим видінь про смерть і розкладання - до розв'язки, яка дарує полегшення і дронової коди, яка залишає певний рівень напруження до останньої секунди. Дуже атмосферна річ, навіть не зважаючи на одноманітність, я її можу слухати зациклено під певний настрій.

Загалом диск виповнений негативних емоцій, і я не слухаю його часто. Але коли таке трапляється - він дає колосальну емоційну розрядку. Чого й варто очікувати від такої музики. Наостанок - один з текстів Мечтеца.

притворства

на работе я притворяюсь человеком
дома я притворяюсь котом

скачати з mediafire

VA - Человек собаке друг

Ще одна доброчинна панк-збірка - на підтримку притулку для бездомних тварин "Сіріус", який знаходиться в Ясногородці під Києвом (http://dogcat.com.ua). 20 бойовиків на соціальну тематику (здебільшого про тварин - дивно, правда?) від чудових харкорних команд з України, Росії та Білорусі. В тому числі - 2 вже давненько неіснуючих житомирських команди Toleranta (хоча запис і не дуже добре зіграний, він принаймні є для історії) і Шоу Трумена, київські трешери (тоді звучали ближче до олдскулу) Never Again, Never Like Them, білоруські ветерани Партия, одні з найкращих нюскульщиків Росії Cut'n'Run, і далі по списку (не тому, шо групи галімі, а просто ламає писати). Є й одна група, яка стала свого часу причиною грандіозних срачів - ВСГД, які співають одне, а діють зовсім інакше(уууу, ганьба! - ні, насправді, це їх справа, шо грати, але все одно - неприємно).
Оформлення навіть досить якісне, особливо сподобалася наклейка на диску - якби не повітря в деяких місцях під нею, то й думав би, шо то надруковано так на поверхні. ЦД-коробка, напевно є занадто великою розкішшю для такого випуску, але зате буде добре зберігати диск.

Скачати з mediafire.

VA - Всё ещё верим

Всё ещё верим - це збірка від севастопольських Young Voices у підтримку дитячого будинку. Я купував радше не заради музики, а просто через те, що знав, що мої гроші можуть комусь допомогти, і якщо я їх віддам цим хлопцям - вони точно прослідкують, аби допомога таки дійшла до дітей. В результаті познайомився з багатьма чудовими групами різних напрямків панку - від ой! до скрімо з дуже багатьох міст від Закарпаття до Забайкалля(чи й ше далі). По-моєму, це круто, коли люди об'єднуються заради добрих справ(при чому - саме справ, а не просто ідей). Я сподіваюся, назва збірки повністю себе виправдала.

20 пісень, більшість гурітв представлені 2ма композиціями. Не буду всіх детально розписувати, але скажу, що відверто слабких гуртів нема. Зізнаюся - чомусь дуже запали в душу прості стрітпанки/ой Klowns. Напевно того, що дуже щирі.
CT2WTP теж звернули на себе увагу - примітивно, але швидко. Ці два гурти - моє найбільше відкриття після прослуховування. Взагалі, коли хочеться якоїсь такої панкової душевності - такі збірки краще всього підходять.
Оформлення - симпатичне, руками роблене, з використанням переробленого паперу. Всередині - номер(у мене - 14) диска, подяка за придбання і вкладка з контактами усіх гуртів.

Скачати з mediafire

Scream Into Nowhere - Drop In The Ocean

Не назвав би цей альбом шедевром, але він мені однозначно подобається. Виконання на межі мелодик-хардкору і скрімо, досить непогане звучання, цікавий вокал(хоча й не всі чомусь його хавають), добра якість запису - навіть наявне стерео-звучання. А, так, забув сказати - дуже професійно зіграно. Оформлення суто панківське - дешево і практично. До речі, це друге видання севастопольських Молодих голосів. Я не знаю, чим цей диск мені полюбився, але час від часу рука сама тягнеться до полиці саме за ним. Значить щось таки в ньому є.

Скачати з ifolder

Turkish Screamo/Indie Compilation

Перше видання житомирського/севастопольського лейблу Something Borrowed Something New. Містить хорошу підбірку представників турецької сцени - представлені як скрімо-зірки Noisy Sins of the Insect, Burn Her Letters, так і менш відомі(особисто я їх не знав раніше) гурти, що грають в основному скрімо і пост-рок.
Як на мене - досить симпатична збірка. Було цікаво для себе відкрити деякі гурти. Особливо це стосується пост-року, на якому я не особливо знаюся, але послухати часом люблю.
Пройдемося по групах. Кожна представлена 2ма піснями.
Отже, Two Easy Steps - душевний, меланхолійний пост-рок. Двоє людей - м'яка електрогітара і бас. Інколи - просто 2 електрогітари. В пісні Hero навіть з'являється тихий вокал на задньому плані - і це звучить просто надзвичайно.
Jack in the Box - досить несподіваний гурт на диску. І досить несподівано він мені сподобався також. Експериментальна хк музика - десь на межі емо/скрімо/альтернативного металу(?). Мені чуються деякі натяки на Deftones, чи щось подібне.
Noisy Sins of the Insect, напевно не потібно представляти - найяскравіші представники турецької скрімо-сцени, окреме слово в європейському звучанні. Після розпаду групи утворилося 7 різних колективів, 4 з яких представлено на компіляції - Two Easy Steps, Circuits Made Flesh, The Bitmap Workshop, Stevan Flipovic. Мені здається, це каже багато про самих музикантів.
Власне, Circuits Made Flesh - швидке скрімо, місцями - емовайленс. Перше, що приходить на згадку для порівняння - німецька сцена: Louise Cyphre, The Apoplexy Twist Orchestra. Єдине, що погано - низька якість записів не дозволяє в повній мірі оцінити музику.
The Bitmap Workshop - ще одна порція інструментального пост-року. Досить мрійливо і приємно. Хоча, може не зовсім оригінально, але це скоріше стосується пост-року, як стилю загалом.
Burn Her Letters - просто чудова група, мелодійне скрімо. Декому, правда, вокал не подобається, але це все дуже суб'єктивно, бо є й такі, що саме вокал і найбільше цінують. Особисто я від них ніколи нічого від них поганого не чекаю. Добра команда.
Stevan Flipovic - скрімо з короткими піснями і пост-роковими моментами у звучанні. Досить сумна і мелодійна музика. Наразі гурт уже не діє.
Change of Plans - мрійливий, атмосферний пост-рок із електронними експериментами і нешвидким темпом. Напевно добре підходить закоханим. А ще під таке приємно засинати. Гарна річ для закінчення такої збірки.

Видання представлене CD-R, загорнутим у листок А4 з намальованими від руки олівцем турецькими місяцем і зіркою. На звороті - контакти гуртів на тлі гарного знімка морського берега. І все за повністю панковою ціною - я придбав за 4 грн.

Скачати з mediafire

le desespoir - demo

Я не пам'ятаю, як і де вперше наткнувся на цей запис. Але точно пам'ятаю, як я був вражений цими 9ма хвилинами музики. До того я не зустрічав настільки якісного і самобутнього російського скрімо(хоча потім я дійшов до Маршака і відчув приблизно те саме). Тож я послухав, зафанатів, і дуже скоро натрапив на нього в житомирському дистро. Я зрозумів, шо це доля - і цей диск став першим моїм купленим за власні гроші панковим альбомом.
Оформлення в демки наближається до шедевру. Я не можу її брати до рук без якогось трепету всередині. І я дуже радий, що став власником копії під номером 89 із загальної кількості 196 дисків.
Музика - досить розпачлива, дуже щира, і - досить брудно записана, що додає свого особливого шарму. Постійні переходи від тягучих награвань на чистому звуці, до майже стіни шуму, динаміка, постійні зміни мелодійних малюнків, і це звучить не як еклектично зліплені докупи шматки, а як різні грані одних і тих же переживань. Вокал - дуже приємний, характерний більше не для скрімо, а для старого доброго емо 90х. Тексти заслуговують особливої уваги. Хотів би щось про них сказати, але напевно краще почитати їх - і оцінити самому. А ще краще - читати, паралельно слухаючи запис.

Я багато вже написав у цьому дописі, але насправді я міг би розказувати набагато довше. Це дійсно чудова річ, і кожен раз, коли я її слухаю - відчуваю, як доторкаюся до чогось дійсно великого.

P. S. гурт розпався ще до випуску цього демо, двоє учасників тепер грають в не менш доброму гурті Ива, з нетерпінням чекаю їх записів.

Демо на lastfm

Скачати з mediafire(разом зі сканами копії №1)

Початки. Sperare - The Solace EP

Тут я буду публікувати переважно свої огляди на речі, які маю, інтерв'ю з різними людьми у сцені.

І я думаю, логічно було би вести блог у хронологічній послідовності. Тому почну з огляду мого першого "зроби-сам" альбому. Це був Sperare - The Solace EP, який хлопці з Середньої Англії(це їх перша видана річ) надсилали усім бажаючим у різні кінці світу безкоштовно. Я навіть не уявляю, наскільки вони розкошелилися, якшо чесно. Напевно хтось із них продав машину. В конверті був невеликий лист із подякою і проханням зв'язатися з ними і розповісти про свої враження щодо диска. Оформлення виконано фотогрфіями, які зробив Лі, один з гітаристів, дуже симпатично і на диво дорого віддруковано.
Щодо пісень, то хоч і якість звучання - відверто не дуже, сам матеріал виявився на досить високому рівні. Дві гітари, середній темп, тихі інструментальні вставки, мрійливий, спокійний настрій(абсолютно відповідає назві видання) - в дусі європейського скрімо. Найбільше сподобалася і запам'яталася третя пісня на диску - Chapters, дуже душевна соло-гітара, сильно чіпляє. Ні, всі пісні хороші й головне - досить-таки оригінальні за звучанням. Нещодавно вони виставили ще одну пісню для прослуховування на своєму майспейсі - і вона прекрасна. Той самий, впізнаваний уже, стиль, нові цікаві ходи - здається, ці хлопці зловили свою фішку й не збираються від неї відмовлятися. І це просто чудово - у них є всі шанси стати значною групою на європейській сцені, якщо вони продовжать принаймні не гірше.

Їх сторінка на майспейсі. Та офіційний сайт. На них можна замовити собі копію диска, або просто його скачати. Там же можна і з чуваками поспілкуватися - вони хороші.