Я не пам'ятаю, як і де вперше наткнувся на цей запис. Але точно пам'ятаю, як я був вражений цими 9ма хвилинами музики. До того я не зустрічав настільки якісного і самобутнього російського скрімо(хоча потім я дійшов до Маршака і відчув приблизно те саме). Тож я послухав, зафанатів, і дуже скоро натрапив на нього в житомирському дистро. Я зрозумів, шо це доля - і цей диск став першим моїм купленим за власні гроші панковим альбомом.
Оформлення в демки наближається до шедевру. Я не можу її брати до рук без якогось трепету всередині. І я дуже радий, що став власником копії під номером 89 із загальної кількості 196 дисків.
Музика - досить розпачлива, дуже щира, і - досить брудно записана, що додає свого особливого шарму. Постійні переходи від тягучих награвань на чистому звуці, до майже стіни шуму, динаміка, постійні зміни мелодійних малюнків, і це звучить не як еклектично зліплені докупи шматки, а як різні грані одних і тих же переживань. Вокал - дуже приємний, характерний більше не для скрімо, а для старого доброго емо 90х. Тексти заслуговують особливої уваги. Хотів би щось про них сказати, але напевно краще почитати їх - і оцінити самому. А ще краще - читати, паралельно слухаючи запис.
Я багато вже написав у цьому дописі, але насправді я міг би розказувати набагато довше. Це дійсно чудова річ, і кожен раз, коли я її слухаю - відчуваю, як доторкаюся до чогось дійсно великого.
P. S. гурт розпався ще до випуску цього демо, двоє учасників тепер грають в не менш доброму гурті Ива, з нетерпінням чекаю їх записів.
Немає коментарів:
Дописати коментар