Якщо чесно, я не впевнений у тому, для чого я зробив цю збірку. З одного боку тут просто зібрані ті пісні, які мене більше всього вразили за останній час. З іншого - це суцільно маловідомі виконавці навіть якщо міряти серед хардкору, і мені хотілося б хоч трохи привернути уваги до них. Але, як би там не було, я вирішив, що це буде досить цікаво - а тому представляю на ваш суд цю підбірку із 14-ти пісень і одного бонусу.
01. The Union Ares - Desert
Ця пісня - одна четверта відомої дискографії американського гурту The Union Ares, який виник на уламках чудової інді/емо команди - Kolya. За стилем її також можна схарактеризувати, як перетин емо та інді року - м'які мелодійні гітари, меланхолійний голос (у якому важко вгадати щось від натужного вокалу Kolya), достатньо прозоре загальне звучання.
02. The Push - Turbulance
Про цей колектив я вже дуже давно збираюся написати у рамках серії про Британську Колумбію. В ньому грали обидва учасники The Warsaw Union, однак нічого подібного у звучанні цих двох гуртів знайти я не зміг. Натомість можна почути ритмічний (танцювальний?) інді рок, на який вплинули гурти з Dischord.
03. Sevens and Sixes - Leviathan
Ще один канадський гурт, у яком грав Рольф Клаусен із The Warsaw Union. Напевно улюблений з усіх для мене. Цікаві рішення для ритм-секції, дві приємних гітари, хороші вокали, нетрадиційна структура пісень. Загалом, чудове ванкуверське інді з початку двотисячних. Не без впливу Fugazi (про це кажуть самі учасники).
05. Life Detecting Coffins - The Island Song
Life Detecting Coffins - група колишніх учасників Off Minor. Грають якусь цікаву музику на перетині нойзу, пост-хардкору і пост-панку. Ця пісня - найприємніша і найлегша з їх дебютного альбому, без дражливих і некрасивих гармоній. Не скажу, що інші мені подобаються менше, але саме завдяки цій композиції я звернув увагу на гурт уцілому.
06. Ex Dead Teenager - Tap Wire
Тим часом ми повертаємося до людей із Британської Колумбії, із тієї самої тусовки. І слухаємо суміш найкласичнішого пост-хардкору з пост-панком. У майбутньому ці люди будуть грати найпрекрасніший мінорний інді рок, але поки тут чути нестримність і шумність хардкору другої половини дев'яностих.
07. Three Penny Opera - 1000 miles
Один із короткотривалих проектів людей із Shotmaker. І на цьому можна закінчувати, бо це цілком упізнаваний звук і стиль.
08. Greyhouse - Automatic
Несподіване відкриття для мене - дуже цікавий гурт, який грав емо/хардкор у дев'яностих, і видав більше пісень, ніж більшість інших, відоміших банд. Це те, що ви шукали, але не знали, же знайти.
09. Left Hand Cuts The Right - We Built Our Truths On Bricks And Repetition
Милі австралійці, які грали скрімо, і про яких я дізнався завдяки інтерв'ю у житомирському журналі, присвяченому емо. Руки довго до них не доходили, але нарешті цього місяця я таки зробив це - і не пошкодував. Душевність і мелодійність - це те, чого їм не позичати.
10. King Supa - Bulimic (With Subtitles)
Глибшого андеґраунду, ніж той, у якому були King Supa важко знайти. Вони зіграли всього кілька концертів. Вони були групою для літніх канікул трьох студентів із Південної Кароліни, де виростали серед звучання Assfactor 4 і In/Humanity. А ще в них лежить купа дисків зі своїми записами, які так ніхто й не купив, бо не знав про крутість гурту.
12. Hose.Got.Cable - Syn
Хозе - це команда, яка досягла вершин у математизованому шумному пост-хардкорі. За це я їх дуже люблю й поважаю. Але ця пісня належить до більш раннього матеріалу, і вирізняється схожістю з емокором та Heroin. Мене дуже зачепила.
13. Watership Down - Spoken Silence
Ця пісня, як і дві інших із єдиного запису групи, цікава не через оригінальність прийомів. Тут можна чути досить звичні прийоми для середньозахідного емо. Але щирість і надрив, із яким вона виконується - це речі, заради яких я можу крутити альбом на повторі не один раз.
14. Eversor - Leave Me Behind
В принципі, сказане вище можна було б і написати для Eversor. Ця італійська команда також грала простий меланхолійний "пост-емо інді рок". Хоча починали у далеких вісімдесятих із треш металу. Дуже дивна еволюція, яку я не прослідковував. Зате люблю інколи переслухати альбом September, із якого взята ця пісня.
бонус - Herbie Nichols - It didn't happen
Гербі Ніколс ніяким чином не має відношення до емо, чи взагалі рок музики. Він був маловідомим генієм фортепіанного бібопу п'ятдесятих років. Чому я його включив сюди? Просто так - його музика теж стала відкриттям останнього часу для мене. До того ж часто вона заходить у ті самі експерименти з гармоніями, які потім будуть виконувати рок-виконавці.
Отож, я перепрошую за трохи задовгий опис, і пропоную насолодитися усіма цими добірними композиціями. Гарної подорожі!
P.S. перепрошую за погану художність "обкладинки". я ледачий, аби вчитися малювати.
